Тема 6. Господарські договори

1. Поняття та ознаки господарського договору.

2. Функції господарського договору.

3. Класифікація господарських договорів.

4. Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів.

5. Зміст господарського договору.

6. Форма господарського договору.

7. Забезпечення належного виконання господарських договорів.

1. Однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарські договори, за допомогою яких опосередковуються зв'язки між суб'єктами господарювання, а також між ними та іншими учасниками господарських відносин.

Термін «господарський договір» широко використовується в законодавстві, юридичній літературі та в господарській практиці. Однак чинне законодавство не містить визначення господарського договору, хоча в Господарському кодексі України йому присвячена ціла глава 20 «Господарські договори».

Термін «господарський договір» використовується в таких значеннях: як угода (правочин), що породжує права та обов'язки учасників господарських відносин; як зобов'язання сторін (учасників господарських відносин), що ґрунтуються на укладеній ними угоді; як правовий документ, в якому фіксується факт угоди та зміст зобов'язання сторін.

Основним є друге значення господарського договору, а перше і третє – відіграють допоміжну роль.

Поняття господарського договору визначається за допомогою його ознак, що дозволяють відокремити його від інших видів договорів (у т. ч. цивільних).

Такими ознаками є:

Особливий суб'єктний склад (зазвичай господарські договори укладаються за участю суб'єктів господарювання. Найчастіше сторонами в господарському договорі є суб'єкти господарювання.

Спрямованість на забезпечення господарської діяльності учасників договірних відносин – матеріально-технічного забезпечення їх діяльності, реалізації виробленої ними продукції, спільній діяльності, спільного інвестування, координації господарської діяльності та ін.

Тісний зв 'язок з плановим процесом. Ця риса господарських договорів пов'язана з попередньою і віддзеркалює специфіку господарської діяльності – її систематичність, що потребує планування як обов'язкового елемента організації такої діяльності.

Поєднання в господарському договорі майнових та організаційних елементів. Обмеження договірної свободи з метою захисту інтересів споживачів та загальногосподарських інтересів.

Можливість відступлення від принципу рівності сторін.

Узагальнивши вищеназвані ознаки, можна дати таке визначення:

Господарський договір – це зафіксовані в спеціальному правовому документі на підставі угоди майново-організаційні зобов 'язання учасників господарських відносин, спрямовані на обслуговування їх господарської діяльності з врахуванням загальногосподарських інтересів.



2. Роль господарських договорів найбільш повно розкривається через їх функції – основні напрями дії господарських договорів та ті економічні результати, досягнення яких забезпечується у разі застосування правової форми господарського договору.

Господарський договір виконує низку важливих функцій. Одні з них притаманні будь-яким договорам (регулятивна, координаційна, контрольно-інформаційна, охоронна), інші – переважно господарським (планування, опосередкування відносин між суб'єктами господарювання, узгодження економічних інтересів сторін договірного зв'язку з врахуванням загальногосподарського інтересу).

Регулятивна функція виявляється в тому, що за допомогою господарського договору здійснюється регулювання відносини між сторонами. Регулятивна дія господарського договору обумовлена двома чинниками: а) господарський договір є індивідуальним правовим актом, що забезпечує юридичне оформлення господарських зв'язків; б) складність і різноманітність цих зв'язків з необхідністю вимагає належного пристосування загальних вказівок закону до змісту і середовища функціонування певного господарського зв'язку.

Координаційна функція проявляється в тому, що сторони господарського договору розробляють умови цього договору шляхом погодження між учасниками договірних відносин умов договору.

Контрольно-інформаційна функція виявляється в тому, що за допомогою господарського договору здійснюється контроль за ефективністю діяльності суб'єктів господарювання.

Ступінь ефективності охоронної функції господарського договору виявляється в можливості забезпечити захист прав та законних інтересів сторін договору і залежить від форми та змісту договору. Сама наявність договору в передбаченій законом формі, зафіксовані в ньому права і обов'язки сторін, а також санкції за невиконання останніх дозволяють здійснити в судовому порядку захист прав та законних інтересів сторін у разі порушення договірних зобов'язань.

Господарський договір виконує також функцію планування - як господарських зв'язків, так і поточної діяльності суб'єктів господарювання. Як інструмент планування договір використовується на різних рівнях: загальнодержавному, регіональному і локальному.



3. У сфері господарювання використовується велике розмаїття господарських договорів, що зумовлює доцільність їх класифікації з навчальною метою та з практичних міркувань.

Поділ господарських договорів на певні види можна здійснити за різними критеріями:

I. За ознакою підстав виникнення договірних зобов'язань розрізняють: плановані договори – укладаються на підставі прийнятого державного замовлення у випадках, коли таке прийняття є обов'язковим для певних суб'єктів: державних підприємств, підприємств-монополістів та підприємств, які функціонують переважно на базі державної власності; регульовані договори – укладаються вільно, на розсуд учасників господарських відносин.

II. За ознакою взаємного становища сторін у договірних відносинах господарські договори поділяють на: вертикальні – укладаються між нерівноправними суб'єктами – органом господарського керівництва та підпорядкованим йому підприємством, наприклад, державний контракт; певні умови договору є обов'язковими для підпорядкованої сторони; горизонтальні – укладаються між рівноправними суб'єктами; при цьому всі умови договору сторони погоджують між собою, а в разі виникнення спору – можуть звернутися до суду.

III. За строками дії розрізняють: довгострокові договори – укладаються на строк понад 5 років (концесійні договори, договір оренди); в таких договорах організаційні елементи переважають майнові; середньострокові договори – строком дії від одного до 5 років (договори підряду на капітальне будівництво); організаційні елементи в подібних договорах урівноважені з майновими;короткострокові договори – строком дії до одного року; в цих договорах переважають майнові елементи; разові договори – укладаються на одну господарську операцію, містять зазвичай лише майнові елементи.

IV. За сукупністю критеріїв (економічним змістом та юридичними ознаками) господарські договори можна поділити на такі групи: договори на реалізацію майна (купівлі-продажу, поставки, бартеру, забезпечення електроенергією, газом, водою тощо); договори на передачу майна в користування (безоплатне користування майном, оренда, лізинг); підрядні договори (підряд на капітальне будівництво, підряд на виконання проектних, дослідних та інших робіт);транспортні договори (перевезення вантажів); договори на надання банківських послуг (договори на розрахунково-касове обслуговування, банківського кредитування та ін.); договори на надання інших послуг (щодо охорони об'єктів, зберігання майна та ін.); договори про спільну діяльність – договори про кооперацію, про спільну інвестиційну діяльність та ін.; засновницькі договори (договори, що відіграють роль установчого документа господарської організації – повного товариства, командитного товариства та ін.).

V. За тривалістю застосування у сфері господарювання можна виділити: Традиційні договори – застосовуються протягом багатьох століть (договори купівлі-продажу, підряду, про спільну діяльність, перевезення тощо); Новітні договори – поява яких протягом останнього століття викликана ускладненням господарського життя (договір лізингу, договір факторингу, агентські договори та ін.).

VI. За ступенем складності розрізняють: прості договори - містять ознаки договору одного виду (відповідно до класифікації IV); до них належить більшість традиційних договорів, у т. ч. купівлі-продажу, перевезення, підряду, майнового найму; комплексні (складні) договори – передбачають наявність ознак кількох вищезгаданих договорів (договір факторингу, договір консигнації, договір лізингу, концесійний договір та ін.).

VII. Залежно від ролі у встановленні господарських зв'язків розрізняють: генеральні договори (рамочні контракти) –визначають основних учасників договірних відносин та параметри їх наступних договірних зв'язків (генпідрядні договори, договір комерційної концесії);субдоговори – укладаються на підставі генеральних договорів (договори субпідряду) або рамочних контрактів (наприклад, договір комерційної субконцесії).

VIII. За ознакою можливості чи неможливості корегування договірних умов господарські договори можна поділити на:некореговані договори – одна чи дві сторони договірних відносин позбавлені можливості корегування заздалегідь визначених умов договору; до них належать типові договори та договори приєднання (зміст договору визначається однією із сторін без права іншої наполягати на його зміні; наприклад, договори купівлі-продажу акцій у процесі проведення відкритої підписки на акції); кореговані договори – умови договору шляхом вільного волевиявлення (сторони мають право на власний розсуд погодити будь-які умови договору, якщо це не суперечить законодавству), в т. ч. з використанням примірних договорів, що мають рекомендаційний характер.

IX. У разі використання при встановленні господарського зв'язку попередніх переговорів договірні відносини між їх учасниками оформляються за допомогою двох категорій договорів:попереднього договору, в якому фіксуються: намір сторін укласти в майбутньому основний договір певних параметрів, зобов'язання сторін щодо проведення підготовчих дій, спрямованих на забезпечення укладення та виконання основного договору, а також відповідальність сторін за ухилення від укладення основного договору; основний договір укладається на умовах та у термін, визначені попереднім договором (проте зобов'язання сторін укласти основний договір припиняється, якщо до закінчення встановленого терміну жодна з них не надішле іншій проект основного договору.

X. Залежно від домінування в господарському договорі майнових чи організаційних елементів розрізняють:майнові договори: до них належать договори, в яких домінують майнові елементи. Переважно майновими є більшість господарських договорів, у т. ч. поставки, міни або бартеру, підрядні, банківського обслуговування, значна частина транспортних та ін.; організаційні договори, спрямовані на забезпечення організації господарської діяльності двох і більше учасників господарських відносин, хоча і можуть містити майнові елементи (без переваги останніх над організаційними). До таких договорів належать засновницькі договори, договори про кооперацію, про спільну інвестиційну діяльність та ін.

4. Єдиного порядку укладення господарського договору не існує. Це пов'язано зі складністю господарського життя, а саме: багатоманітністю господарських договорів; різноманітністю підстав їх укладення (вільне волевиявлення сторін чи обов'язковість укладення договору); складність визначення оптимального виконавця чи покупця; вимоги застосування певних процедур укладення договору, передбачених законом.

Основні засади укладання господарських договорів, включаючи й процедури, що застосовуються при цьому.

Розрізняють конкурентні та неконкурентні способи укладення господарських договорів.

Конкурентними способами укладення господарських договорів є: торги (аукціони, тендери); конкурси; конкурентні переговори (двоступеневі торги); процедура запиту цінових пропозицій.

Торги (аукціони, тендери) можуть бути кількох видів.

Так, розрізняють торги на реалізацію майна, робіт, послуг (договір укладається з тим із учасників торгів/претендентів, який запропонував найвищу ціну за майно, що продається, або роботи, послуги, що пропонуються) і торги на придбання майна, визначення виконавця робіт або послуг (договір укладається з тим із учасників торгів, який запропонував найнижчу ціну за майно, яке необхідно придбати, або за виконання необхідних для замовника робіт).

При застосуванні конкурсу договір укладається з тим із виконавців, який запропонував найкращий спосіб виконання. Своєю чергою конкурси можуть бути комерційними (при визначенні переможця враховується запропонована ним ціна виконання за рівних фіксованих умов виконання) і некомерційними (переможцем конкурсу визнається претендент, який запропонував найкращі умови виконання).

За критерієм кола осіб розрізняють торги і конкурси таких видів: відкриті (до участі в торгах чи конкурсі запрошуються всі виконавці, що відповідають встановленим вимогам), закриті або з обмеженою участю (лише спеціально запрошені претенденти можуть брати участь у торгах чи конкурсі), з попередньою атестацією виконавців (подавати тендерні чи конкурсні пропозиції для визначення переможця можуть лише претенденти, які пройшли попередню кваліфікацію).

Ознаки конкурентних способів мають також конкурентні переговори або двоступеневі торги, до участі в яких запрошуються кілька виконавців; переможець визначається шляхом проведення спеціальної процедури, що складається з двох етапів (на першому виконавці подають свої тендерні пропозиції без зазначення ціни; після оцінки попередніх пропозицій замовник проводить переговори з будь-ким з виконавців щодо уточнення вимог до виконання; на другому етапі виконавці, пропозиції яких не було відхилено на першому етапі, подають остаточні тендерні пропозиції з врахуванням уточнених вимог до виконання та із зазначенням ціни; на підставі оцінки та зіставлення поданих пропозицій замовник визначає переможця).

Порядок застосування процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) для закупівель вже готових для вжитку товарів передбачає конкуренцію виконавців: подібний запит направляється щонайменше трьом виконавцям, кожен з яких може подати лише одну цінову пропозицію; замовник укладає договір про закупівлю з тим виконавцем, який подав пропозицію з найнижчою ціною.

Серед неконкурентных способів укладення господарських договорів розрізняють два основних види:загальний порядок укладання господарських договорів: процедура укладення господарського договору цим способом складається з кількох стадій: 1 стадія – розробка проекту договору та його надсилання потенційному контрагенту; 2 – стадія розгляду одержаного проекту договору та його підписання, а якщо у потенційного контрагента виникли розбіжності з проектом договору – то й одночасне складання протоколу розбіжностей та відправлення разом з підписаним договором авторові проекту; 3 – стадія розгляду і узгодження розбіжностей.

5. Однією з характерних рис господарського договору є його особливий зміст, спрямований на забезпечення господарських потреб його сторін.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань.

Умови господарського договору можуть належати до різних типів (видів).

За критерієм обов'язковості (необов'язковості) розрізняють обов'язкові(мають включатися до договору відповідно до вимог законодавства) та необов 'язкові (включаються до договору за погодженням сторін).

За ознакою впливу на юридичну силу договору та відповідності умов певному виду договору виділяють: істотдо яких на вимогу однієї зі сторін має бути досягнута згода. Істотними (тобто такими, які сторони зобов'язані погодити у будь-якому разі та включити у договір) є предмет, ціна та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому ГК України. В господарських зобов'язаннях можуть застосовуватися такі види цін: вільні ціни (встановлюються за погодженням сторін); державні ціни, в т. ч. фіксовані (встановлені в твердій сумі) та регульовані; комунальні ціни, в т. ч. фіксовані (встановлені в твердій сумі) та регульовані.

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Крім строку дії договору (як загального строку) розрізняють проміжні договірні строки (строки виконання окремих етапів робіт, поставки продукції тощо).

Звичайними є такі умови господарського договору, які є характерними для певного його виду, але відсутність яких у договорі не впливає на його юридичну силу.

До випадкових слід віднести ті умови господарського договору, що віддзеркалюють специфіку договірного зв'язку між його сторонами, але не впливають на юридичну силу договору і навіть не є характерними для того виду договору, до складу якого вони включені.

Універсальна модель господарського договору,що забезпечує належний захист інтересів його сторін, передбачає необхідність включення до нього умов щодо: предмета договору, його кількісних та якісних характеристик; строку дії договору та строків його виконання; суми договору та ціни одиниці виміру (тонни, літра, метра, штуки тощо); порядку виконання та порядку передачі-приймання виконання; порядку та форм платежів; відповідальності за невиконання сторонами договірних зобов'язань; обставин, що виключають відповідальність сторін за невиконання сторонами договірних зобов'язань (форс-мажор); способів забезпечення належного виконання договірних зобов'язань (застава, гарантія); порядку розгляду спорів, що випливають з господарського договору, в т.ч. визначення юрисдикційного органу, а щодо зовнішньоекономічних контрактів – країни, законодавство якої застосовуватиметься під час розгляду спору.

6. Господарський договір укладається, як правило, в письмовій формі, що зумовлено низкою чинників і, насамперед, необхідністю ведення бухгалтерського обліку та звітності суб'єктами господарських правовідносин, захистом інтересів сторін договору.

Усна форма застосовується як виняток щодо договорів (двосторонніх та багатосторонніх правочинів), що повністю виконуються під час їх укладання, крім правочинів, що підлягають державній реєстрації та нотаріальному посвідченню.

Розрізняють кілька модифікацій письмової форми, що застосовуються при укладанні господарських договорів:

– повна письмова форма господарського договору – єдиний документ, підписаний сторонами, до якого додаються супроводжуючі процес його укладання документи: підписаний сторонами текст договору з усіма додатками, протокол розбіжностей, протокол узгодження розбіжностей, судове рішення;

– скорочена письмова форма - як комплект листів, телеграм, факсограм та інших документів, якими сторони обмінювалися в процесі встановлення договірного зв'язку, якщо зміст цих документів свідчить про наміри сторін встановити договірний зв'язок та істотні умови договору; застосування такої форми забороняється при укладанні організаційно-господарських договорів.

– типова форма – сторони договору не можуть відступати від типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України чи іншим уповноваженим органом держави, але мають право конкретизувати його умови;

– стандартний договір, що являє собою бланк, зміст і порядок заповнення якого визначені правилами, встановленими актами законодавства суб'єктом господарських відносин; застосовується у договорах приєднання;

– нотаріальна форма: застосовується у передбачених законом випадках (наприклад, у разі продажу в процесі приватизації цілісних майнових комплексів підприємств або за домовленістю сторін.

7. Господарський договір є обов'язковим до виконання його сторонами. Сторони господарського договору повинні виконувати свої зобов'язання: належним чином (відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться); реально (в натурі): заміна реального (в натуральній формі) виконання грошовим, як правило, заборонена, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання; дотриманням інтересів іншої сторони та загальногосподарського інтересу (кожна сторона зобов'язана вживати заходів, необхідних для належного виконання нею договірних зобов'язань, а у разі порушення контрагентом своїх обов'язків – вжити заходів до зменшення негативних наслідків від цього.

На забезпечення виконання договірних зобов'язань відповідно до згаданих засад спрямовані спеціальні правові механізми.

До них належать: порядок укладення договору, вибір найбільш оптимального способу вибору найкращого для ініціатора встановлення договірного зв'язку виконавця чи покупця; зміст господарського договору – той ступінь ґрунтовності регулювання договірного зв'язку, що відповідає інтересам сторін; форма господарського договору (обирається з врахуванням вимог закону, важливості договірного зв'язку для сторін, предмета договору, договірної ціни, терміновості виконання тощо – сукупності факторів, що визначають найбільш оптимальний спосіб фіксації договірного зв'язку між сторонами); а також способи забезпечення належного виконання господарських договорів, доцільність застосування яких пов'язане зі складністю договірних відносин.

Наявність господарського договору, укладеного в передбаченій законом формі та з дотриманням вимог щодо змісту, не гарантує дотримання сторонами умов договору. Реальному та належному виконанню господарських договорів сприяють різноманітні способи забезпечення виконання договірних зобов'язань. Розрізняють два основних їх різновиди: 1) цивільно-правові (порука, гарантія, завдаток, застава, при тримання, та 2) господарсько-правові, до яких належать: правова (в т. ч. договірна і претензійно-позовна) робота, від організації якої залежить якість укладеного господарського договоруі виконання договором притаманних йому функцій; позитивне стимулювання, тобто надання стороні, яка належним або поліпшеним способом виконала покладені на неї договірні зобов'язання, певних пільг чи додаткових матеріальних благ (наприклад, залишення у виконавця устаткування, що було передано йому замовником для виконання обумовлених договором робіт); негативне стимулювання,тобто заходи відповідальності, що застосовуються до порушника договірних зобов'язань згідно із законом або договором (відшкодування збитків, сплата неустойки, оперативно-господарські санкції).


4469829082708807.html
4469868151214717.html
    PR.RU™